вірші

Він виходить на сцену,
Безмовно й самотньо стоїть.
І безсилий прожектор
Нічого не висвітлить більше.
І заповняться враз,
А коли і не враз, то за мить,
Якщо є вони в серці –
Нічим не заповнені ніші.

А якщо вони повні
По вінця вже іншим вогнем,
Він примусить те полум’я
Згаснути чи відступити.
Так приходило сонце
Щоранку в прадавній Едем
Із своїм життєдайним,
Розкішним, жаданим візитом.