вірші

Він актор. Він митець. Він як Бог. Бо творець.
Осягнути цю душу несила, бо в ній суть і істина суті.
Ластів’ям вона б’ється на обірваному електричному проводі,
Ознакою її страждань є самотність думкою наповнених
Днів, коли він творить з глини особливої,
Й божою іскрою обпаленої,
Мистецтво. Та не на божій слині, а на власній крові,
Й ще раз на крові замішана ця глина. З неї ліпиться суть
Розлогої дороги до Мистецтва, котру самому
Личить прощупати босими ногами долі.