вірші

Відлига

Кап-кап... Чорніє дах.
І під ногами хлюпає. Відлига.
І сонний джміль між вікнами оклигав.
Відлига в атмосфері. І сльоза
Переливалась, мов черешня стигла,
Котилась по щоці, псувала вигляд
В цей вечір теплий кольору індиго,
Руки твоєї неспокійний вигин
Торкнувся кіс моїх. Розтала крига
На річці, на асфальті і в душі.
Тепер сльоза блищала на руці
І ти не відав, що робити з нею.
Малий промінчик усмішки твоєї
Мене зігрів. Я витерла з щоки
Абзац останній нашого кохання.
І під ногами хлюпає. Відлига.
Тепер прощай. І все ж, за ці роки
Ми написали непогану книгу...