вірші

Via esta Vita

Малюю день, де битий шлях до вечора,
Аж поки тінь впаде на стигле поле,
Світитиметься мандрами приречено
І душу мою зватиме на волю.

Мене ти заспокоюєш. Навіщо?
Я дужа. Я ні в чому не розкаюся.
Із губ твоїх злетівши, стало віщим:
– Найважчої любові не зрікаймося...

Я не зрікаюсь: Via esta Vita.
Життя шляхів не вистеляє ватою.
Твоїм ім’ям тривоги всі, мій світе,
Усі жалі, усі удачі зватиму.

Малюю день, якому не згоріти,
Який мене чекає на порозі.
Я не зрікаюсь: Via esta Vita...
Тож не дивуйся: знову я в дорозі.

Via esta Vita (лат.) – дорога – це життя.