вірші

В лісі

Шумить мій ліс мелодію просту –
Йому я не годжуся в диригенти.
Я чую, як багатшаю й росту,
Облишивши жалі і сентименти.

О, як я довго в лісі не була...
Коли б він міг мені заглянуть в душу...
Я, відчайдушна дівчина з села,
Приходить в ліс, неначе в гості, мушу.

Чому втекла? Злякалася? Хіба?
Я ж будь-яку подужала б роботу...
Тепер без мене шелестять хліба,
Що й без мого повиростали поту.

Старий мій ліс. У плинові століть
Навчився красномовно він мовчати.
І все на світі добре розуміть.
Лиш зради не навчився вибачати...