вірші

В хвилину відчаю

Синові Арсену

Синочку, колись я помру.
А зараз, в хвилину без болю,
Я думаю не про труну,
А тільки про нас із тобою.

Прости, мій маленький, що я,
Життя відміряючи в грамах,
Не крикнула, що течія
Відносить мене, а я мама...

Відносить у простір і час,
А я, заробляючи гроші,
Аби протримати всіх нас,
З тобою так мало, хороший.

О, боже, про що я кажу?
Наснилось, привиділось, може...
І витру краплину дощу,
Бо сльози ловити негоже...