вірші

Це амнезія. Так ще – не було,
щоб не могла згадати ні бельмеса.
Усе валилось з рук моїх і що?
В листі мені відома поетеса
теж пише, що не клеїться ніщо.
Втікає від асфальту у село,
бо руку водить не вона, а спека.
Рік високосний маємо таки –
вокзал в думках, бджолина дискотека.
Тому не ті слова ідуть в рядки.