вірші

...то ящірка в траві прошурхотіла,
рятуючи від злодіїв хвоста.
Під сорок градусів в розпеченому тілі
і ні рядка... Ця білизна листа
ні в чому не зрівняється зі снігом.
Він те, що незабутнє. Він – це сніг.
Він – сніг печалі. Сніг, розритий сміхом.
Він біль і смуток. Він – забутий сміх.
А так все просто – вітер порозносив,
цю заметіль створивши, пелюстки
розкішного цвітіння абрикоси
і притрусив мої пусті листки...