вірші

То потім, потім закричу,
Коли біду накличу.
Коли сховаю у руках
Загострене обличчя.

То потім буде ніч і біль
В клітинці кожній тіла.
І на щоках засохне сіль...
Хотіла так? Хотіла...

То потім, потім, а тепер
На тебе зводжу очі.
Ні зупинятися, ні йти
Не хочу вже, не хочу.