вірші

Так хочеться взяти чистенький листок
І все переписати заново
Все, що називається життям.
А з чернетки акуратно вирізати все найкраще
І вмонтувати поміж рівненькими рядками
Подій, думок, вчинків і помислів,
Забувши про вірного супутника життя –
Словосполучення «не можна»...
Здавалося б, просто словосполучення,
А від нього залежить іноді ціле життя.
Здавалося б, просто словосполучення,
А вбивця, бо часто вбиває
Таке дороге і рідне «хочу».
Тільки-но зупинив свій лет сніг на асфальті,
Як налетів шалений вітер і змів прекрасне,
А з оголеного тротуару на мене дивиться
Сіра чернетка життя,
Яку неможливо переписати...