вірші

Свічка оранжева напружена
Щемно чекає
Своєї найсвятішої миті –
Коли її запалять –
В канделябрі з кори березової.
І троянда сиріткою, бо зима.
І Ваша незагойна посмішка
Мене розтинає навпіл –
Вчорашню – закохану –
І сьогоднішню – закохану.
Вас не смішить моя вчорашність,
Коли Ваша завтрашність
Ще вчора мені боліла?