вірші

Старіша, мудріша, ніжніша –
Яка там іще – яка є...
І, може, тому воно інше –
Останнє кохання моє.

Зів’яле чоло хризантеми
На спогад сумний навело.
Давно вже від іншої теми
Світлішає Ваше чоло.

До себе тулити не треба
Могильної квітки печаль.
Невже Вам і клаптика неба
Для мене, осінньої, жаль?