вірші

Сім світочів

З Небесного Трону сузір’я Кассіопеї
Дивлюсь через Полюс Північний в сузір’я Сім Душ.
Мала і нікчемна людського життя епопея,
Малесенька відстань, яку пробігаєш чимдуж.

Сузір’я Сім Душ – Велика Ведмедиця – Душ Колісниця –
Сім Душ – Сім Натхнень – чи просто з голоблями віз.
Я знаю, що саме до тебе я буду молиться,
До тебе лице підіймати в борозенках сліз.

Так пильно вдивляюсь, та зіронька жодна не пада.
На щастя, не зойкнула жодна у небі ніде.
І бачиш в цім танці яснім нерухомім лампадок
У шати білесенькі вдягнені душі людей.