вірші

Прощаю

Збігають прожогом у річку дощі
І котяться щедро із літа ув осінь.
А ти не лякайся. То тільки вві сні
Кричить моє щастя, яке не збулося.

Хоча перебігло вже стільки води,
Стрічала в дорогі я стільки печалей.
Я вірю в майбутнє. Ідеш – так іди,
Безжурно і легко. А я... Я прощаю.

Прощаю в ім’я невідомих доріг,
Якими ти завжди захоплено марив.
Я вірю, я знаю: інакше не міг,
А то б так раптово ніколи не вдарив.

Темніє глибока трава молода,
Як очі твої у хвилини відчаю.
Я перша відчула, що буде біда,
Що ти розлюбив. І тебе я прощаю.

Нехай тобі стрінеться доля в житті.
Наступне кохання хай буде справжніше.
А перше нехай не стоїть на путі
Ні сном, ні чеканням, ні вітром, ні віршем...