вірші

Пробралась лісом в царину дрімучу.
Цвіте незайманість в ряснім кленовім листі.
І я цвіту в калиновім намисті –
По золоту черленому іду.

Рожево-жовті в небі кораблі...
Так низько, що торкаються ялиці...
Я хочу тільки встигнуть надивиться
На цю неперевершену красу.