вірші

Посеред літа

«Росла трава – і стоптана трава.
Була любов красива – і нема...
Траву й не сієш – вироста трава.
Любов була – не буде, як нема... »

Співала дівчина, вплітала в коси мак...
Та гарно так...
Та ще й правдиво так...

А я дивилась, як її вінок
Пустився разом з нею у танок,
Як розсипалось по плечах волосся...
Невже мені позаздрить довелося?
Чи так давно була моя весна,
І мій вінок приймали води Псла?..
Я не дослухала гарячих слів привіту,
Своє не відспівала на мосту.
Одна, як перст, стою посеред літа
І слухаю цю пісеньку просту...