вірші

нездоланного вітру
потоки ввірвалися радо
так чекала я вітру
тобі розтуливши вуста
від оцього сп’яніння
і пальців твоїх балюстради
розривається серця
мелодія чиста й проста

це притьмарене сонце
в замерзлій ході Козерога
ця нестримна печаль
що мені розверзає вуста
і притишені кроки
мого не торкнулись порогу
мимо вікон моїх
на снігу не лишили листа