вірші

Непомітно життя промайне –
Ще блищить, мов начищена пряжка.
Ти не любиш, не любиш мене,
Бо таку навіть вигадать важко.

Наче риба красиво зірне –
То вже, я над собою – для росту.
Ти не любиш, не любиш мене –
Люблять тих, з ким спокійно і просто.

Хто продасть, не помилує, ні.
А зійшлись, посміялись – і квити.
Я молю – не зустрінься мені,
Бо мене неможливо любити.