вірші

Не шукала, не ждала – знайшла.
Все, що мала – нараз обірвала.
І не знаю, чи так я ішла,
Чи моє то було все, що мала.

Не шукала, не ждала – прийшло.
І всміхнулася я і розтанув
Довгий слід від брудних підошов,
Що в житті мою душу топтали.

Не суди мого болю. Не руш.
Я обманювать зроду не вміла.
Соромливіша маків і руж,
Не зів’яла душа, не заскніла...