вірші

Мені любов дарована судьбою.
Поміж високих трав стою босоніж,
І все живе – траву, і землю, й сонях –
Мені приємно зігрівать собою.

Заради радости ачи заради мук
Моя любов твоїй назустріч лине.
І так неждано все розквітло нині
Від теплоти твоїх великих рук.