вірші

Десь треба сісти. Трохи заспокоїтись.
Іде вже геть коханий чоловік.
Нічого надзвичайного не скоїлось.
Покинута. Не перша й не повік.

Мені тепер заціпеніло байдуже,
Нащо, чому, куди він поспіша...
Лиш трохи затуманилася райдужка
І не боліла вже чомусь душа...