вірші

День прийшов і пішов. День помер.
Не воскресне, не верне.
Це йому запалили зірок поминальні свічки.
І десь високо-високо, вище за світ і Говерлу,
Я шукатиму Діви весільні яскраві стрічки.

Я в цім небі вечірнім достоту нічого не тямлю.
Там усе, як в житті – метушня, метушня, метушня...
І немає нічого, що колись та не стало б явним.
Крім життя, що минуло отак, як минає життя.