вірші

Знаю цей шурхіт крил за твоєю спиною –
Ангел!
Ти прилітаєш, аби вберегти мене.
Все навпаки – я люблю і немає спину –
Ангел!
І я вже знаю, що кара мене не мине.
Ангел!

Ангел-хранитель, що ж ти мене не вберіг?
Ти – мій коханий – перелітаєш поріг –
Знаю цей присмак любови – палаючих вуст.
Ангел!
Знаю заламаних рук цей розпачливий хруст –
Ангел!

Там, де стікаються води Хоролу й Сули,
Там ти живеш – і до мене звідтіль говори.
Ангел!
Щось говори мені звідти і ще прилітай.
Крила – вони для ривка
За палаючий край.
Ангел!

Як мені сонячно знати, що Ангел мій – ти!
Ангел!
Я не шукала, не ждала, не прагла знайти.
Ангел!

Я все життя свято вірила в те, що ти є.
Та не стрічала!
І билося серце моє
Тихо й спокійно. І от...
Ти мій спокій забрав.
Ангел!
Де ти залишив його – між полів, серед трав?
Ангел!

Всесвіт сказав, що ти Ангел-хранитель –
Повірила я.
Як я тебе розшукаю в далеких краях?
Ангел!
Ти прилітаєш до мене так рідко й на мить.
Як моє серце услід за тобою болить...
Ангел!

В дні такі довгі, такі безкінечні –
Немає тебе.
Марно молити тебе з далини, із небес.
Ангел!

Біль мій високий –
Спасибі, мій Ангел, за це.
Мій ясноокий, твоє я забула лице.
Це неважливо –
Приніс ти мені почуття.
Ангеле!
Ангеле!
Болю, моє ти життя!
Ангел!