вірші

Ти єдиний, хто потрібен нині –
Нині на душі моїй зима.
В цій сумній душевній хуртовині
Ні для кого затишку нема.

Заметіль реве й безсило тужить –
Як тобі про це розповісти?
Друже мій єдиний, добрий друже,
Як мені тебе тепер знайти?

Ти ж повинен щось і сам відчути –
Є ж якийсь невидимий зв’язок?
Якщо справді друг ти – мусить бути,
Мусиш же почути хоч разок,

Як я жду тебе в хвилину скрути,
Як я кличу, кличу – відізвись.
Якщо друг ти – мусиш же почути –
Навіть через далі, через вись.

Як мені незатишно без тебе,
Зараз, коли холод на душі...
Піднімаю голову до неба –
Я молюся – може, поспішиш?