вірші

Твій голос – розрада.
О, як він звучить з далини,
Мов ангельська пісня,
Донині мені невідома.
Він просто приємний –
Без радости і без вини.
Від нього так затишно й тепло,
Немовби з дороги – удома.

Дивуюсь невпинно –
Ну як ти мене бережеш?
Чому відчуття, що ти поруч,
А ще – що везуча?
Я сотні разів говорила собі –
Розлюбила уже.
І стільки ж разів поверталась,
Щоб знов себе мучить.

Це магія біла
Твого чарування і ще
Ти долі дарунок –
Ти долі предивний дарунок.
Завжди усміхаюсь,
Коли опинюсь під дощем, –
Повільно тече мені дощ по щоках,
Ніби твій поцілунок.

Коли вже розпука
Зашкалює аж за межу,
Коли вже, здається,
Немає ніякої сили, –
"Він зараз подзвонить" –
Відчайно собі я кажу.
Твій голос лунає, мій Ангеле.
Ангеле милий!