вірші

Такою безглуздою і недоречною
Здається ця раптова холоднеча
Опісля твоїх теплих очей,
Опісля твої пізніх дзвінків,
Опісля твоїх сильних рук...
Твоя хода впевнена і пружна –
Ти знаєш, чого ти хочеш.
І знаєш, як досягти бажаного.
Ти – сильний. І тому з тобою тепло,
Затишно, надійно і спокійно.
І ця безглузда вереснева холоднеча
Зникає відразу, лиш тільки
Тишу розітне твій голос,
А я, піднявши слухавку,
Мовчатиму, посміхаючись.
І тоді ти відчуєш, яка я щаслива.