вірші

Світиться зелень ялин,
Наче печаль, між снігами.
Настрій – рівніший рівнин.
Біла печаль, моногамна.
Хочу й не можу забуть.
Здрастуй! А то перехожий.
Я розпливаюсь, мов ртуть.
Може, приїдеш ти? Може...
А якщо хочеш, забудь.
Пам’ять зітри до останку.
Тільки у світі цім будь –
Так я молюсь щосвітанку.
Тільки себе бережи –
Як я добра тобі хочу...
Де ти? Чи є ти, скажи –
Так я молюся щоночі.
Решту життя – у журбі.
Гірко забути не вміти.
Хай буде легко тобі,
Хай буде тепло, як в літі.
Вогник хитнеться свічі,
Серце болить за тобою.
Випаде сніг уночі.
Буде біліти журбою.