вірші

Солодка згадка і твоє ім’я,
Й твого волосся тепла осінь, світла.
Занурююсь, немов у листя я, –
В пухнасте листя, – в нього серед літа
Свого. І солодко про тебе спогад тчу.
На відстані, у споминах любити –
Це дуже сумно. Я вже не кричу
Ні у душі, ні у рядках. Так жити,
Наповнивши себе твоїм теплом,
Вірніш, солодким спомином про нього,
Прекрасно теж. Було життя? Було.
Було, якщо й прискіпуватись строго.
Любов завжди складається з страждань.
Але не терпить докорів і чварів.
Любов завжди складається з чекань,
Із чистих прагнень і яскравих марев.
Любов складається іще із доброти.
Із відкриттів – і я тебе відкрила.
Відкрила у тобі такі світи!
Про них ти й сам не відав, може, милий.
Не я відкрила – то любов моя.
А кажуть, що сліпа і неправдива.
Спасибі їй за те, що знаю я,
Що диво ти. О, так, ти й справді диво...