вірші

Швидкість лікує – і я забувала усе.
Звично з’явився твій образ –
Я з відчаєм – хто це?
Мчалось авто по шосе,
А назустріч розжарений диск –
Сонце!
Сонце назустріч!
О, як неймовірно давно
Бачила я, як у просторі сонце заходить.
Сонце назустріч!
І трохи хмелило вино,
Й вітер в опущене скло,
Й добродушність погоди.
Сонце назустріч!
Отак я раділа тобі.
І зупиняюсь. Про тебе ні слова.
Вже досить.
Мчалось авто по шосе –
Я вже в іншій добі.
Серпень, нарешті, минає.
І скоро вже осінь.
Вітер в обличчя!
І не розчарує ніхто.
Легіт повітря тріпоче, мов шовк,
Мов ганчір’я.
Швидкість лікує.
І усмішку синє авто
Мчить мою в місто
В прозорім хмільнім надвечір’ї.