вірші

Прагнеться любови – не стосунків.
А коли у нас її нема,
Бо не калатає серце лунко,
Й дрожем погляд тіло не пройма –

Хай в когось одного, хай у тебе,
А у мене хай усе це є –
Я не хочу клаптичок від неба.
Я безмежне хочу, бо – своє.

Сніг мете тихенько й замітає
Слід від колії твого авто.
Скоро Новий рік вже. Привітаєш?
Більше не вітатиме ніхто.

Бачиш, ніби клаптиків не хочу,
Та в ночей зимовій глибині
Замість неба сняться твої очі.
І вони чомусь такі сумні...

Не стосунків прагнеться – любови.
Це не дивно, що й тобі також.
Бо стосунки наші – паперові.
Зустріч неможливостей. Ну що ж...