вірші

Не виглядаю у вікно, а проводжаю.
Рука злітає вгору – ось і все.
Між нами все одно якась межа є.
Це – наша тайна. Ми її несем.

Ми тему цю ретельно обминаєм,
Мов одне одного клялися берегти.
Між нами жодних докорів немає.
І мало знаю я, й ще менше – ти.

Ми рідко бачимось – життя нас зводить рідко.
В мені ти спомином-надією живеш.
Люблю тебе, мов екзотичну квітку.
Квітки з країн далеких люблять теж.