вірші

Давай я викреслю цитати
Із почуттів.
Залишу лиш чекання свята –
Ти б так хотів?
Цитати, ніби п’ята сутність
Із чотирьох.
І те, чому судилось збутись, –
Воно для двох.

Коли вже зраджує уява –
Сіріють дні.
І вже тоді й твоя поява
Чужа мені.
Я так повільно відвикаю
Від миті свят.
І ще повільніше звикаю
Без них – в стократ.

Але коли вже звикнуть вдасться,
Не хочу знов
Навіть вимріювати щастя –
Твою любов.
Тоді приходять звично будні,
Пісок немов.
І я їм рада. Будні – свято.
А не любов.